розмітити
Hello, you have come here looking for the meaning of the word розмітити. In DICTIOUS you will not only get to know all the dictionary meanings for the word розмітити, but we will also tell you about its etymology, its characteristics and you will know how to say розмітити in singular and plural. Everything you need to know about the word розмітити you have here. The definition of the word розмітити will help you to be more precise and correct when speaking or writing your texts. Knowing the definition ofрозмітити, as well as those of other words, enriches your vocabulary and provides you with more and better linguistic resources.
Ukrainian
Etymology
From роз- (roz-) + мі́тити (mítyty). Compare Russian разме́тить (razmétitʹ), Belarusian разме́ціць (razmjécicʹ).
Pronunciation
Verb
розмі́тити • (rozmítyty) pf (imperfective розміча́ти or розмі́чувати (rare)) (transitive)
Conjugation
Conjugation of розмі́тити, розмі́тить (class 4a, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | розмі́тити, розмі́тить rozmítyty, rozmítytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | розмі́чений rozmíčenyj impersonal: розмі́чено rozmíčeno |
| adverbial | — | розмі́тивши rozmítyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | розмі́чу rozmíču |
| 2nd singular ти |
— | розмі́тиш rozmítyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | розмі́тить rozmítytʹ |
| 1st plural ми |
— | розмі́тим, розмі́тимо rozmítym, rozmítymo |
| 2nd plural ви |
— | розмі́тите rozmítyte |
| 3rd plural вони |
— | розмі́тять rozmítjatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | розмі́тьмо rozmítʹmo |
| second-person | розмі́ть rozmítʹ |
розмі́тьте rozmítʹte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
розмі́тив rozmítyv |
розмі́тили rozmítyly |
| feminine я / ти / вона |
розмі́тила rozmítyla | |
| neuter воно |
розмі́тило rozmítylo | |
Derived terms
- розмі́тка f (rozmítka)
- розмі́тник m (rozmítnyk), розмі́тниця f (rozmítnycja)
- розмі́чення n (rozmíčennja)
References
- Bilodid, I. K., editor (1977), “розмічати”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), volumes 8 (Природа – Ряхтливий), Kyiv: Naukova Dumka, page 744
- “розмітити”, in Горох – Словозміна (in Ukrainian)
Further reading
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “розмітити”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “розмітити”, in English-Ukrainian Dictionaries
- “розмітити”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “розмітити”, in Словник.ua (in Ukrainian)