From роз- (roz-) + планува́ти (planuváty). Compare Russian расплани́ровать (rasplanírovatʹ), Belarusian распланава́ць (rasplanavácʹ), Polish rozplanować.
розпланува́ти • (rozplanuváty) pf (imperfective розплано́вувати) (transitive)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | розпланува́ти, розпланува́ть rozplanuváty, rozplanuvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | розплано́ваний rozplanóvanyj impersonal: розплано́вано rozplanóvano |
adverbial | — | розпланува́вши rozplanuvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | розплану́ю rozplanúju |
2nd singular ти |
— | розплану́єш rozplanúješ |
3rd singular він / вона / воно |
— | розплану́є rozplanúje |
1st plural ми |
— | розплану́єм, розплану́ємо rozplanújem, rozplanújemo |
2nd plural ви |
— | розплану́єте rozplanújete |
3rd plural вони |
— | розплану́ють rozplanújutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | розплану́ймо rozplanújmo |
second-person | розплану́й rozplanúj |
розплану́йте rozplanújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
розпланува́в rozplanuváv |
розпланува́ли rozplanuvály |
feminine я / ти / вона |
розпланува́ла rozplanuvála | |
neuter воно |
розпланува́ло rozplanuválo |