From роз- (roz-) + пізна́ти (piznáty). Compare Russian распозна́ть (raspoznátʹ), Belarusian распазна́ць (raspaznácʹ), Polish rozpoznać.
розпізна́ти • (rozpiznáty) pf (imperfective розпізнава́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | розпізна́ти, розпізна́ть rozpiznáty, rozpiznátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | розпізна́вши rozpiznávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | розпізна́ю rozpiznáju |
| 2nd singular ти |
— | розпізна́єш rozpiznáješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | розпізна́є rozpiznáje |
| 1st plural ми |
— | розпізна́єм, розпізна́ємо rozpiznájem, rozpiznájemo |
| 2nd plural ви |
— | розпізна́єте rozpiznájete |
| 3rd plural вони |
— | розпізна́ють rozpiznájutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | розпізна́ймо rozpiznájmo |
| second-person | розпізна́й rozpiznáj |
розпізна́йте rozpiznájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
розпізна́в rozpiznáv |
розпізна́ли rozpiznály |
| feminine я / ти / вона |
розпізна́ла rozpiznála | |
| neuter воно |
розпізна́ло rozpiználo | |