From роз- (roz-) + рахува́ти (raxuváty). Compare Polish rozrachować.
розрахува́ти • (rozraxuváty) pf (imperfective розрахо́вувати) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | розрахува́ти, розрахува́ть rozraxuváty, rozraxuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | розрахо́ваний rozraxóvanyj impersonal: розрахо́вано rozraxóvano |
| adverbial | — | розрахува́вши rozraxuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | розраху́ю rozraxúju |
| 2nd singular ти |
— | розраху́єш rozraxúješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | розраху́є rozraxúje |
| 1st plural ми |
— | розраху́єм, розраху́ємо rozraxújem, rozraxújemo |
| 2nd plural ви |
— | розраху́єте rozraxújete |
| 3rd plural вони |
— | розраху́ють rozraxújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | розраху́ймо rozraxújmo |
| second-person | розраху́й rozraxúj |
розраху́йте rozraxújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
розрахува́в rozraxuváv |
розрахува́ли rozraxuvály |
| feminine я / ти / вона |
розрахува́ла rozraxuvála | |
| neuter воно |
розрахува́ло rozraxuválo | |