розчулити
Hello, you have come here looking for the meaning of the word розчулити. In DICTIOUS you will not only get to know all the dictionary meanings for the word розчулити, but we will also tell you about its etymology, its characteristics and you will know how to say розчулити in singular and plural. Everything you need to know about the word розчулити you have here. The definition of the word розчулити will help you to be more precise and correct when speaking or writing your texts. Knowing the definition ofрозчулити, as well as those of other words, enriches your vocabulary and provides you with more and better linguistic resources.
Ukrainian
Etymology
From роз- (roz-) + чу́лий (čúlyj) + -ити (-yty). Compare Belarusian расчу́ліць (rasčúlicʹ), Polish rozczulić.
Pronunciation
Verb
розчу́лити • (rozčúlyty) pf (imperfective розчу́лювати)
- to move, to touch, to affect (arouse emotion in, especially tenderness or compassion)
- Synonym: звору́ши́ти pf (zvorúšýty)
Conjugation
Conjugation of розчу́лити, розчу́лить (class 4a, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | розчу́лити, розчу́лить rozčúlyty, rozčúlytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | розчу́лений rozčúlenyj impersonal: розчу́лено rozčúleno |
| adverbial | — | розчу́ливши rozčúlyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | розчу́лю rozčúlju |
| 2nd singular ти |
— | розчу́лиш rozčúlyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | розчу́лить rozčúlytʹ |
| 1st plural ми |
— | розчу́лим, розчу́лимо rozčúlym, rozčúlymo |
| 2nd plural ви |
— | розчу́лите rozčúlyte |
| 3rd plural вони |
— | розчу́лять rozčúljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | розчу́льмо rozčúlʹmo |
| second-person | розчу́ль rozčúlʹ |
розчу́льте rozčúlʹte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
розчу́лив rozčúlyv |
розчу́лили rozčúlyly |
| feminine я / ти / вона |
розчу́лила rozčúlyla | |
| neuter воно |
розчу́лило rozčúlylo | |
Derived terms
- розчу́лений (rozčúlenyj)
- розчу́лення n (rozčúlennja)
- розчу́литися impf (rozčúlytysja)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “розчулити”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “розчулити”, in Горох – Словозміна (in Ukrainian)
- “розчулити”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “розчулити”, in Словник.ua (in Ukrainian)