рятува́льний (rjatuválʹnyj) + -ник (-nyk)
рятува́льник • (rjatuválʹnyk) m pers (genitive рятува́льника, nominative plural рятува́льники, genitive plural рятува́льників, feminine рятува́льниця)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | рятува́льник rjatuválʹnyk |
рятува́льники rjatuválʹnyky |
genitive | рятува́льника rjatuválʹnyka |
рятува́льників rjatuválʹnykiv |
dative | рятува́льникові, рятува́льнику rjatuválʹnykovi, rjatuválʹnyku |
рятува́льникам rjatuválʹnykam |
accusative | рятува́льника rjatuválʹnyka |
рятува́льників rjatuválʹnykiv |
instrumental | рятува́льником rjatuválʹnykom |
рятува́льниками rjatuválʹnykamy |
locative | рятува́льникові, рятува́льнику rjatuválʹnykovi, rjatuválʹnyku |
рятува́льниках rjatuválʹnykax |
vocative | рятува́льнику rjatuválʹnyku |
рятува́льники rjatuválʹnyky |