From с- (s-) + калі́чити (kalíčyty). Compare Russian искале́чить (iskaléčitʹ), Belarusian скале́чыць (skaljéčycʹ).
скалі́чити • (skalíčyty) pf (imperfective калі́чити) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | скалі́чити, скалі́чить skalíčyty, skalíčytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | скалі́чений skalíčenyj impersonal: скалі́чено skalíčeno |
| adverbial | — | скалі́чивши skalíčyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | скалі́чу skalíču |
| 2nd singular ти |
— | скалі́чиш skalíčyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | скалі́чить skalíčytʹ |
| 1st plural ми |
— | скалі́чим, скалі́чимо skalíčym, skalíčymo |
| 2nd plural ви |
— | скалі́чите skalíčyte |
| 3rd plural вони |
— | скалі́чать skalíčatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | скалі́чмо skalíčmo |
| second-person | скалі́ч skalíč |
скалі́чте skalíčte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
скалі́чив skalíčyv |
скалі́чили skalíčyly |
| feminine я / ти / вона |
скалі́чила skalíčyla | |
| neuter воно |
скалі́чило skalíčylo | |