From с- (s-) + компонува́ти (komponuváty). Compare Russian скомпонова́ть (skomponovátʹ), Belarusian скампанава́ць (skampanavácʹ), Polish skomponować.
скомпонува́ти • (skomponuváty) pf (imperfective компонува́ти) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | скомпонува́ти, скомпонува́ть skomponuváty, skomponuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | скомпоно́ваний skomponóvanyj impersonal: скомпоно́вано skomponóvano |
| adverbial | — | скомпонува́вши skomponuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | скомпону́ю skomponúju |
| 2nd singular ти |
— | скомпону́єш skomponúješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | скомпону́є skomponúje |
| 1st plural ми |
— | скомпону́єм, скомпону́ємо skomponújem, skomponújemo |
| 2nd plural ви |
— | скомпону́єте skomponújete |
| 3rd plural вони |
— | скомпону́ють skomponújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | скомпону́ймо skomponújmo |
| second-person | скомпону́й skomponúj |
скомпону́йте skomponújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
скомпонува́в skomponuváv |
скомпонува́ли skomponuvály |
| feminine я / ти / вона |
скомпонува́ла skomponuvála | |
| neuter воно |
скомпонува́ло skomponuválo | |