слуха́чка • (sluxáčka) f pers (genitive слуха́чкі, nominative plural слуха́чкі, genitive plural слуха́чак, masculine слуха́ч)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | слуха́чка sluxáčka |
слуха́чкі sluxáčki |
genitive | слуха́чкі sluxáčki |
слуха́чак sluxáčak |
dative | слуха́чцы sluxáčcy |
слуха́чкам sluxáčkam |
accusative | слуха́чку sluxáčku |
слуха́чак sluxáčak |
instrumental | слуха́чкай, слуха́чкаю sluxáčkaj, sluxáčkaju |
слуха́чкамі sluxáčkami |
locative | слуха́чцы sluxáčcy |
слуха́чках sluxáčkax |
count form | — | слуха́чкі1 sluxáčki1 |
1Used with the numbers 2, 3, 4 and higher numbers after 20 ending in 2, 3, and 4.
слуха́ч (sluxáč) + -ка (-ka). Compare Polish słuchaczka.
слуха́чка • (sluxáčka) f pers (genitive слуха́чки, nominative plural слуха́чки, genitive plural слуха́чок, masculine слуха́ч)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | слуха́чка sluxáčka |
слуха́чки sluxáčky |
genitive | слуха́чки sluxáčky |
слуха́чок sluxáčok |
dative | слуха́чці sluxáčci |
слуха́чкам sluxáčkam |
accusative | слуха́чку sluxáčku |
слуха́чок sluxáčok |
instrumental | слуха́чкою sluxáčkoju |
слуха́чками sluxáčkamy |
locative | слуха́чці sluxáčci |
слуха́чках sluxáčkax |
vocative | слуха́чко sluxáčko |
слуха́чки sluxáčky |