сонько́ • (sonʹkó) m pers or f pers (genitive сонька́, nominative plural соньки́, genitive plural сонькі́в)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | сонько́ sonʹkó |
соньки́ sonʹký |
genitive | сонька́ sonʹká |
сонькі́в sonʹkív |
dative | сонько́ві, соньку́ sonʹkóvi, sonʹkú |
сонька́м sonʹkám |
accusative | сонька́ sonʹká |
сонькі́в sonʹkív |
instrumental | сонько́м sonʹkóm |
сонька́ми sonʹkámy |
locative | сонько́ві, соньку́ sonʹkóvi, sonʹkú |
сонька́х sonʹkáx |
vocative | соньку́ sonʹkú |
соньки́ sonʹký |