From спадкоє́мець (spadkojémecʹ) + -иця (-ycja). Compare Polish spadkobierczyni.
спадкоє́миця • (spadkojémycja) f pers (genitive спадкоє́миці, nominative plural спадкоє́миці, genitive plural спадкоє́миць, masculine спадкоє́мець)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | спадкоє́миця spadkojémycja |
спадкоє́миці spadkojémyci |
genitive | спадкоє́миці spadkojémyci |
спадкоє́миць spadkojémycʹ |
dative | спадкоє́миці spadkojémyci |
спадкоє́мицям spadkojémycjam |
accusative | спадкоє́мицю spadkojémycju |
спадкоє́миць spadkojémycʹ |
instrumental | спадкоє́мицею spadkojémyceju |
спадкоє́мицями spadkojémycjamy |
locative | спадкоє́миці spadkojémyci |
спадкоє́мицях spadkojémycjax |
vocative | спадкоє́мице spadkojémyce |
спадкоє́миці spadkojémyci |