From с- (s-) + палахну́ти (palaxnúty).
спалахну́ти • (spalaxnúty) pf (imperfective спала́хувати) (intransitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | спалахну́ти, спалахну́ть spalaxnúty, spalaxnútʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | спалахну́вши spalaxnúvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | спалахну́ spalaxnú |
| 2nd singular ти |
— | спалахне́ш spalaxnéš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | спалахне́ spalaxné |
| 1st plural ми |
— | спалахне́м, спалахнемо́ spalaxném, spalaxnemó |
| 2nd plural ви |
— | спалахнете́ spalaxneté |
| 3rd plural вони |
— | спалахну́ть spalaxnútʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | спалахні́м, спалахні́мо spalaxním, spalaxnímo |
| second-person | спалахни́ spalaxný |
спалахні́ть spalaxnítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
спалахну́в spalaxnúv |
спалахну́ли spalaxnúly |
| feminine я / ти / вона |
спалахну́ла spalaxnúla | |
| neuter воно |
спалахну́ло spalaxnúlo | |