с- (s-) + пові́льний (povílʹnyj, “slow”) + -ити (-yty)
спові́льнити • (spovílʹnyty) pf (imperfective спові́льнювати) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | спові́льнити, спові́льнить spovílʹnyty, spovílʹnytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | спові́льнений spovílʹnenyj impersonal: спові́льнено spovílʹneno |
| adverbial | — | спові́льнивши spovílʹnyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | спові́льню spovílʹnju |
| 2nd singular ти |
— | спові́льниш spovílʹnyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | спові́льнить spovílʹnytʹ |
| 1st plural ми |
— | спові́льним, спові́льнимо spovílʹnym, spovílʹnymo |
| 2nd plural ви |
— | спові́льните spovílʹnyte |
| 3rd plural вони |
— | спові́льнять spovílʹnjatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | спові́льнім, спові́льнімо spovílʹnim, spovílʹnimo |
| second-person | спові́льни spovílʹny |
спові́льніть spovílʹnitʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
спові́льнив spovílʹnyv |
спові́льнили spovílʹnyly |
| feminine я / ти / вона |
спові́льнила spovílʹnyla | |
| neuter воно |
спові́льнило spovílʹnylo | |