сповільнюватися
Hello, you have come here looking for the meaning of the word сповільнюватися. In DICTIOUS you will not only get to know all the dictionary meanings for the word сповільнюватися, but we will also tell you about its etymology, its characteristics and you will know how to say сповільнюватися in singular and plural. Everything you need to know about the word сповільнюватися you have here. The definition of the word сповільнюватися will help you to be more precise and correct when speaking or writing your texts. Knowing the definition ofсповільнюватися, as well as those of other words, enriches your vocabulary and provides you with more and better linguistic resources.
Ukrainian
Etymology
From спові́льнювати (spovílʹnjuvaty) + -ся (-sja).
Pronunciation
Verb
спові́льнюватися • (spovílʹnjuvatysja) impf (perfective спові́льнитися)
- to slow down, to slow, to decelerate
- Synonyms: упові́льнюватися impf (upovílʹnjuvatysja), гальмува́тися impf (halʹmuvátysja)
Conjugation
Conjugation of спові́льнюватися, спові́льнюватись, спові́льнюваться (class 2a, imperfective, reflexive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | спові́льнюватися, спові́льнюватись, спові́льнюваться spovílʹnjuvatysja, spovílʹnjuvatysʹ, spovílʹnjuvatʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | спові́льнюючись spovílʹnjujučysʹ |
спові́льнювавшись spovílʹnjuvavšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | — |
| 2nd singular ти |
— | — |
| 3rd singular він / вона / воно |
спові́льнюється spovílʹnjujetʹsja |
бу́де спові́льнюватися, бу́де спові́льнюватись, бу́де спові́льнюваться, спові́льнюватиметься búde spovílʹnjuvatysja, búde spovílʹnjuvatysʹ, búde spovílʹnjuvatʹsja, spovílʹnjuvatymetʹsja |
| 1st plural ми |
— | — |
| 2nd plural ви |
— | — |
| 3rd plural вони |
спові́льнюються spovílʹnjujutʹsja |
бу́дуть спові́льнюватися, бу́дуть спові́льнюватись, бу́дуть спові́льнюваться, спові́льнюватимуться búdutʹ spovílʹnjuvatysja, búdutʹ spovílʹnjuvatysʹ, búdutʹ spovílʹnjuvatʹsja, spovílʹnjuvatymutʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | — |
| second-person | — | — |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
спові́льнювався, спові́льнювавсь spovílʹnjuvavsja, spovílʹnjuvavsʹ |
спові́льнювалися, спові́льнювались spovílʹnjuvalysja, spovílʹnjuvalysʹ |
| feminine я / ти / вона |
спові́льнювалася, спові́льнювалась spovílʹnjuvalasja, spovílʹnjuvalasʹ | |
| neuter воно |
спові́льнювалося, спові́льнювалось spovílʹnjuvalosja, spovílʹnjuvalosʹ | |
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “сповільнюватися”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “сповільнюватися”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “сповільнюватися”, in English-Ukrainian Dictionaries
- “сповільнюватися”, in Горох – Словозміна (in Ukrainian)
- “сповільнюватися”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “сповільнюватися”, in Словник.ua (in Ukrainian)