с- (s-) + поряди́ти (porjadýty)
споряди́ти • (sporjadýty) pf (imperfective споряджа́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | споряди́ти, споряди́ть sporjadýty, sporjadýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | споря́джений sporjádženyj impersonal: споря́джено sporjádženo |
| adverbial | — | споряди́вши sporjadývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | споряджу́ sporjadžú |
| 2nd singular ти |
— | споряди́ш sporjadýš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | споряди́ть sporjadýtʹ |
| 1st plural ми |
— | споряди́м, спорядимо́ sporjadým, sporjadymó |
| 2nd plural ви |
— | спорядите́ sporjadyté |
| 3rd plural вони |
— | спорядя́ть sporjadjátʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | споряді́м, споряді́мо sporjadím, sporjadímo |
| second-person | споряди́ sporjadý |
споряді́ть sporjadítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
споряди́в sporjadýv |
споряди́ли sporjadýly |
| feminine я / ти / вона |
споряди́ла sporjadýla | |
| neuter воно |
споряди́ло sporjadýlo | |