From спотво́рити (spotvóryty) + -ювати (-juvaty).
спотво́рювати • (spotvórjuvaty) impf (perfective спотво́рити) (transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | спотво́рювати, спотво́рювать spotvórjuvaty, spotvórjuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | спотво́рюваний spotvórjuvanyj impersonal: спотво́рювано spotvórjuvano |
| adverbial | спотво́рюючи spotvórjujučy |
спотво́рювавши spotvórjuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
спотво́рюю spotvórjuju |
бу́ду спотво́рювати, бу́ду спотво́рювать, спотво́рюватиму búdu spotvórjuvaty, búdu spotvórjuvatʹ, spotvórjuvatymu |
| 2nd singular ти |
спотво́рюєш spotvórjuješ |
бу́деш спотво́рювати, бу́деш спотво́рювать, спотво́рюватимеш búdeš spotvórjuvaty, búdeš spotvórjuvatʹ, spotvórjuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
спотво́рює spotvórjuje |
бу́де спотво́рювати, бу́де спотво́рювать, спотво́рюватиме búde spotvórjuvaty, búde spotvórjuvatʹ, spotvórjuvatyme |
| 1st plural ми |
спотво́рюєм, спотво́рюємо spotvórjujem, spotvórjujemo |
бу́демо спотво́рювати, бу́демо спотво́рювать, спотво́рюватимемо, спотво́рюватимем búdemo spotvórjuvaty, búdemo spotvórjuvatʹ, spotvórjuvatymemo, spotvórjuvatymem |
| 2nd plural ви |
спотво́рюєте spotvórjujete |
бу́дете спотво́рювати, бу́дете спотво́рювать, спотво́рюватимете búdete spotvórjuvaty, búdete spotvórjuvatʹ, spotvórjuvatymete |
| 3rd plural вони |
спотво́рюють spotvórjujutʹ |
бу́дуть спотво́рювати, бу́дуть спотво́рювать, спотво́рюватимуть búdutʹ spotvórjuvaty, búdutʹ spotvórjuvatʹ, spotvórjuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | спотво́рюймо spotvórjujmo |
| second-person | спотво́рюй spotvórjuj |
спотво́рюйте spotvórjujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
спотво́рював spotvórjuvav |
спотво́рювали spotvórjuvaly |
| feminine я / ти / вона |
спотво́рювала spotvórjuvala | |
| neuter воно |
спотво́рювало spotvórjuvalo | |