From сприйма́ти (spryjmáty) + -ся (-sja).
сприйма́тися • (spryjmátysja) impf (perfective сприйня́тися)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | сприйма́тися, сприйма́тись, сприйма́ться spryjmátysja, spryjmátysʹ, spryjmátʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | сприйма́ючись spryjmájučysʹ |
сприйма́вшись spryjmávšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | — |
| 2nd singular ти |
— | — |
| 3rd singular він / вона / воно |
сприйма́ється spryjmájetʹsja |
бу́де сприйма́тися, бу́де сприйма́тись, бу́де сприйма́ться, сприйма́тиметься búde spryjmátysja, búde spryjmátysʹ, búde spryjmátʹsja, spryjmátymetʹsja |
| 1st plural ми |
— | — |
| 2nd plural ви |
— | — |
| 3rd plural вони |
сприйма́ються spryjmájutʹsja |
бу́дуть сприйма́тися, бу́дуть сприйма́тись, бу́дуть сприйма́ться, сприйма́тимуться búdutʹ spryjmátysja, búdutʹ spryjmátysʹ, búdutʹ spryjmátʹsja, spryjmátymutʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | — |
| second-person | — | — |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
сприйма́вся, сприйма́всь spryjmávsja, spryjmávsʹ |
сприйма́лися, сприйма́лись spryjmálysja, spryjmálysʹ |
| feminine я / ти / вона |
сприйма́лася, сприйма́лась spryjmálasja, spryjmálasʹ | |
| neuter воно |
сприйма́лося, сприйма́лось spryjmálosja, spryjmálosʹ | |