From спів- (spiv-) + ме́шканець (méškanecʹ) or співме́шкання (spivméškannja) + -ець (-ecʹ). Compare Polish współmieszkaniec.
співме́шканець • (spivméškanecʹ) m pers (genitive співме́шканця, nominative plural співме́шканці, genitive plural співме́шканців, feminine співме́шканка)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | співме́шканець spivméškanecʹ |
співме́шканці spivméškanci |
| genitive | співме́шканця spivméškancja |
співме́шканців spivméškanciv |
| dative | співме́шканцеві, співме́шканцю spivméškancevi, spivméškancju |
співме́шканцям spivméškancjam |
| accusative | співме́шканця spivméškancja |
співме́шканців spivméškanciv |
| instrumental | співме́шканцем spivméškancem |
співме́шканцями spivméškancjamy |
| locative | співме́шканцеві, співме́шканцю, співме́шканці spivméškancevi, spivméškancju, spivméškanci |
співме́шканцях spivméškancjax |
| vocative | співме́шканцю spivméškancju |
співме́шканці spivméškanci |