співробі́т(ник) (spivrobít(nyk)) + -ниця (-nycja)
співробі́тниця • (spivrobítnycja) f pers (genitive співробі́тниці, nominative plural співробі́тниці, genitive plural співробі́тниць, masculine співробі́тник)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | співробі́тниця spivrobítnycja |
співробі́тниці spivrobítnyci |
genitive | співробі́тниці spivrobítnyci |
співробі́тниць spivrobítnycʹ |
dative | співробі́тниці spivrobítnyci |
співробі́тницям spivrobítnycjam |
accusative | співробі́тницю spivrobítnycju |
співробі́тниць spivrobítnycʹ |
instrumental | співробі́тницею spivrobítnyceju |
співробі́тницями spivrobítnycjamy |
locative | співробі́тниці spivrobítnyci |
співробі́тницях spivrobítnycjax |
vocative | співробі́тнице spivrobítnyce |
співробі́тниці spivrobítnyci |