From столи́ця (stolýcja, “capital city”) + -ний (-nyj). Compare Russian столи́чный (stolíčnyj), Belarusian сталі́чны (stalíčny), Polish stołeczny.
столи́чний • (stolýčnyj)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | столи́чний stolýčnyj |
столи́чне stolýčne |
столи́чна stolýčna |
столи́чні stolýčni | |
| genitive | столи́чного stolýčnoho |
столи́чної stolýčnoji |
столи́чних stolýčnyx | ||
| dative | столи́чному stolýčnomu |
столи́чній stolýčnij |
столи́чним stolýčnym | ||
| accusative | animate | столи́чного stolýčnoho |
столи́чне stolýčne |
столи́чну stolýčnu |
столи́чних stolýčnyx |
| inanimate | столи́чний stolýčnyj |
столи́чні stolýčni | |||
| instrumental | столи́чним stolýčnym |
столи́чною stolýčnoju |
столи́чними stolýčnymy | ||
| locative | столи́чному, столи́чнім stolýčnomu, stolýčnim |
столи́чній stolýčnij |
столи́чних stolýčnyx | ||