From Old Ruthenian сѣножать (sěnožatʹ), cognate with Belarusian сенажа́ць (sjenažácʹ). Equivalent to сі́но (síno, “hay”) + -о- (-o-) + жа́ти (žáty, “to reap”) + -ь (-ʹ).
сіножа́ть or сіно́жать • (sinožátʹ or sinóžatʹ) f inan (genitive сіножа́ті or сіно́жаті, nominative plural сіножа́ті or сіно́жаті, genitive plural сіножа́тей or сіно́жатей)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | сіножа́ть, сіно́жать sinožátʹ, sinóžatʹ |
сіножа́ті, сіно́жаті sinožáti, sinóžati |
| genitive | сіножа́ті, сіно́жаті sinožáti, sinóžati |
сіножа́тей, сіно́жатей sinožátej, sinóžatej |
| dative | сіножа́ті, сіно́жаті sinožáti, sinóžati |
сіножа́тям, сіно́жатям sinožátjam, sinóžatjam |
| accusative | сіножа́ть, сіно́жать sinožátʹ, sinóžatʹ |
сіножа́ті, сіно́жаті sinožáti, sinóžati |
| instrumental | сіножа́ттю, сіно́жаттю sinožáttju, sinóžattju |
сіножа́тями, сіно́жатями sinožátjamy, sinóžatjamy |
| locative | сіножа́ті, сіно́жаті sinožáti, sinóžati |
сіножа́тях, сіно́жатях sinožátjax, sinóžatjax |
| vocative | сіножа́те, сіно́жате sinožáte, sinóžate |
сіножа́ті, сіно́жаті sinožáti, sinóžati |