From Proto-Slavic *tьrkati.
торка́ти • (torkáty) impf (perfective торкну́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | торка́ти, торка́ть torkáty, torkátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | то́рканий tórkanyj impersonal: то́ркано tórkano |
| adverbial | торка́ючи torkájučy |
торка́вши torkávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
торка́ю torkáju |
бу́ду торка́ти, бу́ду торка́ть, торка́тиму búdu torkáty, búdu torkátʹ, torkátymu |
| 2nd singular ти |
торка́єш torkáješ |
бу́деш торка́ти, бу́деш торка́ть, торка́тимеш búdeš torkáty, búdeš torkátʹ, torkátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
торка́є torkáje |
бу́де торка́ти, бу́де торка́ть, торка́тиме búde torkáty, búde torkátʹ, torkátyme |
| 1st plural ми |
торка́єм, торка́ємо torkájem, torkájemo |
бу́демо торка́ти, бу́демо торка́ть, торка́тимемо, торка́тимем búdemo torkáty, búdemo torkátʹ, torkátymemo, torkátymem |
| 2nd plural ви |
торка́єте torkájete |
бу́дете торка́ти, бу́дете торка́ть, торка́тимете búdete torkáty, búdete torkátʹ, torkátymete |
| 3rd plural вони |
торка́ють torkájutʹ |
бу́дуть торка́ти, бу́дуть торка́ть, торка́тимуть búdutʹ torkáty, búdutʹ torkátʹ, torkátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | торка́ймо torkájmo |
| second-person | торка́й torkáj |
торка́йте torkájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
торка́в torkáv |
торка́ли torkály |
| feminine я / ти / вона |
торка́ла torkála | |
| neuter воно |
торка́ло torkálo | |