торкну́ти • (torknúty) pf (imperfective торка́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | торкну́ти, торкну́ть torknúty, torknútʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | то́ркнений, то́ркнутий tórknenyj, tórknutyj impersonal: то́ркнено, то́ркнуто tórkneno, tórknuto |
| adverbial | — | торкну́вши torknúvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | торкну́ torknú |
| 2nd singular ти |
— | торкне́ш torknéš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | торкне́ torkné |
| 1st plural ми |
— | торкне́м, торкнемо́ torkném, torknemó |
| 2nd plural ви |
— | торкнете́ torkneté |
| 3rd plural вони |
— | торкну́ть torknútʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | торкні́м, торкні́мо torkním, torknímo |
| second-person | торкни́ torkný |
торкні́ть torknítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
торкну́в torknúv |
торкну́ли torknúly |
| feminine я / ти / вона |
торкну́ла torknúla | |
| neuter воно |
торкну́ло torknúlo | |