Inherited from Proto-Slavic *turiti.
ту́рити • (túryty) impf (perfective ви́турити or турну́ти)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | ту́рити, ту́рить túryty, túrytʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | ту́рений túrenyj impersonal: ту́рено túreno |
adverbial | ту́рячи túrjačy |
ту́ривши túryvšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
ту́рю túrju |
бу́ду ту́рити, бу́ду ту́рить, ту́ритиму búdu túryty, búdu túrytʹ, túrytymu |
2nd singular ти |
ту́риш túryš |
бу́деш ту́рити, бу́деш ту́рить, ту́ритимеш búdeš túryty, búdeš túrytʹ, túrytymeš |
3rd singular він / вона / воно |
ту́рить túrytʹ |
бу́де ту́рити, бу́де ту́рить, ту́ритиме búde túryty, búde túrytʹ, túrytyme |
1st plural ми |
ту́рим, ту́римо túrym, túrymo |
бу́демо ту́рити, бу́демо ту́рить, ту́ритимемо, ту́ритимем búdemo túryty, búdemo túrytʹ, túrytymemo, túrytymem |
2nd plural ви |
ту́рите túryte |
бу́дете ту́рити, бу́дете ту́рить, ту́ритимете búdete túryty, búdete túrytʹ, túrytymete |
3rd plural вони |
ту́рять túrjatʹ |
бу́дуть ту́рити, бу́дуть ту́рить, ту́ритимуть búdutʹ túryty, búdutʹ túrytʹ, túrytymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | ту́рмо túrmo |
second-person | тур tur |
ту́рте túrte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
ту́рив túryv |
ту́рили túryly |
feminine я / ти / вона |
ту́рила túryla | |
neuter воно |
ту́рило túrylo |