ув'язни́ти (uvʺjaznýty) + -ювати (-juvaty)
ув'я́знювати • (uvʺjáznjuvaty) impf (perfective ув'язни́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ув'я́знювати, ув'я́знювать uvʺjáznjuvaty, uvʺjáznjuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | ув'я́знюваний uvʺjáznjuvanyj impersonal: ув'я́знювано uvʺjáznjuvano |
| adverbial | ув'я́знюючи uvʺjáznjujučy |
ув'я́знювавши uvʺjáznjuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
ув'я́знюю uvʺjáznjuju |
бу́ду вв'я́знювати, бу́ду вв'я́знювать, ув'я́знюватиму búdu vvʺjáznjuvaty, búdu vvʺjáznjuvatʹ, uvʺjáznjuvatymu |
| 2nd singular ти |
ув'я́знюєш uvʺjáznjuješ |
бу́деш ув'я́знювати, бу́деш ув'я́знювать, ув'я́знюватимеш búdeš uvʺjáznjuvaty, búdeš uvʺjáznjuvatʹ, uvʺjáznjuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
ув'я́знює uvʺjáznjuje |
бу́де вв'я́знювати, бу́де вв'я́знювать, ув'я́знюватиме búde vvʺjáznjuvaty, búde vvʺjáznjuvatʹ, uvʺjáznjuvatyme |
| 1st plural ми |
ув'я́знюєм, ув'я́знюємо uvʺjáznjujem, uvʺjáznjujemo |
бу́демо вв'я́знювати, бу́демо вв'я́знювать, ув'я́знюватимемо, ув'я́знюватимем búdemo vvʺjáznjuvaty, búdemo vvʺjáznjuvatʹ, uvʺjáznjuvatymemo, uvʺjáznjuvatymem |
| 2nd plural ви |
ув'я́знюєте uvʺjáznjujete |
бу́дете вв'я́знювати, бу́дете вв'я́знювать, ув'я́знюватимете búdete vvʺjáznjuvaty, búdete vvʺjáznjuvatʹ, uvʺjáznjuvatymete |
| 3rd plural вони |
ув'я́знюють uvʺjáznjujutʹ |
бу́дуть ув'я́знювати, бу́дуть ув'я́знювать, ув'я́знюватимуть búdutʹ uvʺjáznjuvaty, búdutʹ uvʺjáznjuvatʹ, uvʺjáznjuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ув'я́знюймо uvʺjáznjujmo |
| second-person | ув'я́знюй uvʺjáznjuj |
ув'я́знюйте uvʺjáznjujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ув'я́знював uvʺjáznjuvav |
ув'я́знювали uvʺjáznjuvaly |
| feminine я / ти / вона |
ув'я́знювала uvʺjáznjuvala | |
| neuter воно |
ув'я́знювало uvʺjáznjuvalo | |