From учи́тель (učýtelʹ) + -ювати (-juvaty).
учителюва́ти • (učyteljuváty) impf
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | учителюва́ти, учителюва́ть učyteljuváty, učyteljuvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | учителю́ючи učyteljújučy |
учителюва́вши učyteljuvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
учителю́ю učyteljúju |
бу́ду вчителюва́ти, бу́ду вчителюва́ть, учителюва́тиму búdu včyteljuváty, búdu včyteljuvátʹ, učyteljuvátymu |
2nd singular ти |
учителю́єш učyteljúješ |
бу́деш учителюва́ти, бу́деш учителюва́ть, учителюва́тимеш búdeš učyteljuváty, búdeš učyteljuvátʹ, učyteljuvátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
учителю́є učyteljúje |
бу́де вчителюва́ти, бу́де вчителюва́ть, учителюва́тиме búde včyteljuváty, búde včyteljuvátʹ, učyteljuvátyme |
1st plural ми |
учителю́єм, учителю́ємо učyteljújem, učyteljújemo |
бу́демо вчителюва́ти, бу́демо вчителюва́ть, учителюва́тимемо, учителюва́тимем búdemo včyteljuváty, búdemo včyteljuvátʹ, učyteljuvátymemo, učyteljuvátymem |
2nd plural ви |
учителю́єте učyteljújete |
бу́дете вчителюва́ти, бу́дете вчителюва́ть, учителюва́тимете búdete včyteljuváty, búdete včyteljuvátʹ, učyteljuvátymete |
3rd plural вони |
учителю́ють učyteljújutʹ |
бу́дуть учителюва́ти, бу́дуть учителюва́ть, учителюва́тимуть búdutʹ učyteljuváty, búdutʹ učyteljuvátʹ, učyteljuvátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | учителю́ймо učyteljújmo |
second-person | учителю́й učyteljúj |
учителю́йте učyteljújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
учителюва́в učyteljuváv |
учителюва́ли učyteljuvály |
feminine я / ти / вона |
учителюва́ла učyteljuvála | |
neuter воно |
учителюва́ло učyteljuválo |