Derived from Latin fūnctiō. Featuring -увати (-uvaty) ending. Compare Russian функциони́ровать (funkcionírovatʹ), Polish funkcjonować.
функціонува́ти • (funkcionuváty) impf
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | функціонува́ти, функціонува́ть funkcionuváty, funkcionuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | функціону́ючи funkcionújučy |
функціонува́вши funkcionuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
функціону́ю funkcionúju |
бу́ду функціонува́ти, бу́ду функціонува́ть, функціонува́тиму búdu funkcionuváty, búdu funkcionuvátʹ, funkcionuvátymu |
| 2nd singular ти |
функціону́єш funkcionúješ |
бу́деш функціонува́ти, бу́деш функціонува́ть, функціонува́тимеш búdeš funkcionuváty, búdeš funkcionuvátʹ, funkcionuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
функціону́є funkcionúje |
бу́де функціонува́ти, бу́де функціонува́ть, функціонува́тиме búde funkcionuváty, búde funkcionuvátʹ, funkcionuvátyme |
| 1st plural ми |
функціону́єм, функціону́ємо funkcionújem, funkcionújemo |
бу́демо функціонува́ти, бу́демо функціонува́ть, функціонува́тимемо, функціонува́тимем búdemo funkcionuváty, búdemo funkcionuvátʹ, funkcionuvátymemo, funkcionuvátymem |
| 2nd plural ви |
функціону́єте funkcionújete |
бу́дете функціонува́ти, бу́дете функціонува́ть, функціонува́тимете búdete funkcionuváty, búdete funkcionuvátʹ, funkcionuvátymete |
| 3rd plural вони |
функціону́ють funkcionújutʹ |
бу́дуть функціонува́ти, бу́дуть функціонува́ть, функціонува́тимуть búdutʹ funkcionuváty, búdutʹ funkcionuvátʹ, funkcionuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | функціону́ймо funkcionújmo |
| second-person | функціону́й funkcionúj |
функціону́йте funkcionújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
функціонува́в funkcionuváv |
функціонува́ли funkcionuvály |
| feminine я / ти / вона |
функціонува́ла funkcionuvála | |
| neuter воно |
функціонува́ло funkcionuválo | |