From цу́п (cúp) + -ити (-yty), of onomatopoeic origin. Compare ца́пати (cápaty), ца́п (cáp).
цу́пити • (cúpyty) impf (perfective поцу́пити or зцу́пити) (transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | цу́пити, цу́пить cúpyty, cúpytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | цу́плений cúplenyj impersonal: цу́плено cúpleno |
| adverbial | цу́плячи cúpljačy |
цу́пивши cúpyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
цу́плю cúplju |
бу́ду цу́пити, бу́ду цу́пить, цу́питиму búdu cúpyty, búdu cúpytʹ, cúpytymu |
| 2nd singular ти |
цу́пиш cúpyš |
бу́деш цу́пити, бу́деш цу́пить, цу́питимеш búdeš cúpyty, búdeš cúpytʹ, cúpytymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
цу́пить cúpytʹ |
бу́де цу́пити, бу́де цу́пить, цу́питиме búde cúpyty, búde cúpytʹ, cúpytyme |
| 1st plural ми |
цу́пим, цу́пимо cúpym, cúpymo |
бу́демо цу́пити, бу́демо цу́пить, цу́питимемо, цу́питимем búdemo cúpyty, búdemo cúpytʹ, cúpytymemo, cúpytymem |
| 2nd plural ви |
цу́пите cúpyte |
бу́дете цу́пити, бу́дете цу́пить, цу́питимете búdete cúpyty, búdete cúpytʹ, cúpytymete |
| 3rd plural вони |
цу́плять cúpljatʹ |
бу́дуть цу́пити, бу́дуть цу́пить, цу́питимуть búdutʹ cúpyty, búdutʹ cúpytʹ, cúpytymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | цу́пмо cúpmo |
| second-person | цуп cup |
цу́пте cúpte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
цу́пив cúpyv |
цу́пили cúpyly |
| feminine я / ти / вона |
цу́пила cúpyla | |
| neuter воно |
цу́пило cúpylo | |