From ціли́ти (cilýty) + -тель (-telʹ). Compare Russian цели́тель (celítelʹ).
ціли́тель • (cilýtelʹ) m pers (genitive ціли́теля, nominative plural ціли́телі, genitive plural ціли́телів, feminine ціли́телька)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | ціли́тель cilýtelʹ |
ціли́телі cilýteli |
genitive | ціли́теля cilýtelja |
ціли́телів cilýteliv |
dative | ціли́телеві, ціли́телю cilýtelevi, cilýtelju |
ціли́телям cilýteljam |
accusative | ціли́теля cilýtelja |
ціли́телів cilýteliv |
instrumental | ціли́телем cilýtelem |
ціли́телями cilýteljamy |
locative | ціли́телеві, ціли́телю, ціли́телі cilýtelevi, cilýtelju, cilýteli |
ціли́телях cilýteljax |
vocative | ціли́телю cilýtelju |
ціли́телі cilýteli |