From чужи́й (čužýj) + -о- (-o-) + земля́ (zemljá) + -ець (-ecʹ). Compare Russian чужезе́мец (čužezémec), Belarusian чужазе́мец (čužazjémjec), Polish cudzoziemiec.
чужозе́мець • (čužozémecʹ) m pers (genitive чужозе́мця, nominative plural чужозе́мці, genitive plural чужозе́мців, female equivalent чужозе́мка, relational adjective чужозе́мський)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | чужозе́мець čužozémecʹ |
чужозе́мці čužozémci |
| genitive | чужозе́мця čužozémcja |
чужозе́мців čužozémciv |
| dative | чужозе́мцеві, чужозе́мцю čužozémcevi, čužozémcju |
чужозе́мцям čužozémcjam |
| accusative | чужозе́мця čužozémcja |
чужозе́мців čužozémciv |
| instrumental | чужозе́мцем čužozémcem |
чужозе́мцями čužozémcjamy |
| locative | чужозе́мцеві, чужозе́мцю, чужозе́мці čužozémcevi, čužozémcju, čužozémci |
чужозе́мцях čužozémcjax |
| vocative | чужозе́мцю čužozémcju |
чужозе́мці čužozémci |