Cognate with Russian инспе́ктор (inspéktor). (This etymology is missing or incomplete. Please add to it, or discuss it at the Etymology scriptorium.)
інспе́ктор • (inspéktor) m pers (genitive інспе́ктора, nominative plural інспе́ктори, genitive plural інспе́кторів, feminine інспе́кторка)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | інспе́ктор inspéktor |
інспе́ктори inspéktory |
genitive | інспе́ктора inspéktora |
інспе́кторів inspéktoriv |
dative | інспе́кторові, інспе́ктору inspéktorovi, inspéktoru |
інспе́кторам inspéktoram |
accusative | інспе́ктора inspéktora |
інспе́кторів inspéktoriv |
instrumental | інспе́ктором inspéktorom |
інспе́кторами inspéktoramy |
locative | інспе́кторові, інспе́кторі inspéktorovi, inspéktori |
інспе́кторах inspéktorax |
vocative | інспе́кторе inspéktore |
інспе́ктори inspéktory |