From ἀλγέω (algéō).
ἀλγηδών • (algēdṓn) f (genitive ἀλγηδόνος); third declension
| Case / # | Singular | Dual | Plural | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Nominative | ἡ ἀλγηδών hē algēdṓn |
τὼ ἀλγηδόνε tṑ algēdóne |
αἱ ἀλγηδόνες hai algēdónes | ||||||||||
| Genitive | τῆς ἀλγηδόνος tês algēdónos |
τοῖν ἀλγηδόνοιν toîn algēdónoin |
τῶν ἀλγηδόνων tôn algēdónōn | ||||||||||
| Dative | τῇ ἀλγηδόνῐ têi algēdóni |
τοῖν ἀλγηδόνοιν toîn algēdónoin |
ταῖς ἀλγηδόσῐ / ἀλγηδόσῐν taîs algēdósi(n) | ||||||||||
| Accusative | τὴν ἀλγηδόνᾰ tḕn algēdóna |
τὼ ἀλγηδόνε tṑ algēdóne |
τᾱ̀ς ἀλγηδόνᾰς tā̀s algēdónas | ||||||||||
| Vocative | ἀλγηδών algēdṓn |
ἀλγηδόνε algēdóne |
ἀλγηδόνες algēdónes | ||||||||||
| Notes: |
| ||||||||||||