Гончаре́нко • (Gončarénko) m anim or f anim (indeclinable)
From гонча́р (hončár, “potter”) + -енко (-enko, “son of”).
Гончаре́нко • (Hončarénko) m pers (genitive Гончаре́нка, nominative plural Гончаре́нки, genitive plural Гончаре́нків)
Гончаре́нко • (Hončarénko) f pers (indeclinable)
The feminine form is indeclinable.
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | Гончаре́нко Hončarénko |
Гончаре́нки Hončarénky |
genitive | Гончаре́нка Hončarénka |
Гончаре́нків Hončarénkiv |
dative | Гончаре́нкові, Гончаре́нку Hončarénkovi, Hončarénku |
Гончаре́нкам Hončarénkam |
accusative | Гончаре́нка Hončarénka |
Гончаре́нків Hončarénkiv |
instrumental | Гончаре́нком Hončarénkom |
Гончаре́нками Hončarénkamy |
locative | Гончаре́нкові, Гончаре́нку Hončarénkovi, Hončarénku |
Гончаре́нках Hončarénkax |
vocative | Гончаре́нку, Гончаре́нко Hončarénku, Hončarénko |
Гончаре́нки Hončarénky |