From Old East Slavic бльвати (blĭvati), from Proto-Slavic *bľьvati (“to vomit”).
блюва́ти • (bljuváty) impf
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | блюва́ти, блюва́ть bljuváty, bljuvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | блю́ючи, блюючи́ bljújučy, bljujučý |
блюва́вши bljuvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
блю́ю, блюю́ bljúju, bljujú |
бу́ду блюва́ти, бу́ду блюва́ть, блюва́тиму búdu bljuváty, búdu bljuvátʹ, bljuvátymu |
2nd singular ти |
блю́єш, блює́ш bljúješ, bljujéš |
бу́деш блюва́ти, бу́деш блюва́ть, блюва́тимеш búdeš bljuváty, búdeš bljuvátʹ, bljuvátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
блю́є, блює́ bljúje, bljujé |
бу́де блюва́ти, бу́де блюва́ть, блюва́тиме búde bljuváty, búde bljuvátʹ, bljuvátyme |
1st plural ми |
блю́єм, блю́ємо, блює́м, блюємо́ bljújem, bljújemo, bljujém, bljujemó |
бу́демо блюва́ти, бу́демо блюва́ть, блюва́тимемо, блюва́тимем búdemo bljuváty, búdemo bljuvátʹ, bljuvátymemo, bljuvátymem |
2nd plural ви |
блю́єте, блюєте́ bljújete, bljujeté |
бу́дете блюва́ти, бу́дете блюва́ть, блюва́тимете búdete bljuváty, búdete bljuvátʹ, bljuvátymete |
3rd plural вони |
блю́ють, блюю́ть bljújutʹ, bljujútʹ |
бу́дуть блюва́ти, бу́дуть блюва́ть, блюва́тимуть búdutʹ bljuváty, búdutʹ bljuvátʹ, bljuvátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | блю́ймо bljújmo |
second-person | блюй bljuj |
блю́йте bljújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
блюва́в bljuváv |
блюва́ли bljuvály |
feminine я / ти / вона |
блюва́ла bljuvála | |
neuter воно |
блюва́ло bljuválo |