From варта (varta) + -ува́ти (-uváty)
вартува́ти • (vartuváty) impf
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | вартува́ти, вартува́ть vartuváty, vartuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | варту́ючи vartújučy |
вартува́вши vartuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
варту́ю vartúju |
бу́ду вартува́ти, бу́ду вартува́ть, вартува́тиму búdu vartuváty, búdu vartuvátʹ, vartuvátymu |
| 2nd singular ти |
варту́єш vartúješ |
бу́деш вартува́ти, бу́деш вартува́ть, вартува́тимеш búdeš vartuváty, búdeš vartuvátʹ, vartuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
варту́є vartúje |
бу́де вартува́ти, бу́де вартува́ть, вартува́тиме búde vartuváty, búde vartuvátʹ, vartuvátyme |
| 1st plural ми |
варту́єм, варту́ємо vartújem, vartújemo |
бу́демо вартува́ти, бу́демо вартува́ть, вартува́тимемо, вартува́тимем búdemo vartuváty, búdemo vartuvátʹ, vartuvátymemo, vartuvátymem |
| 2nd plural ви |
варту́єте vartújete |
бу́дете вартува́ти, бу́дете вартува́ть, вартува́тимете búdete vartuváty, búdete vartuvátʹ, vartuvátymete |
| 3rd plural вони |
варту́ють vartújutʹ |
бу́дуть вартува́ти, бу́дуть вартува́ть, вартува́тимуть búdutʹ vartuváty, búdutʹ vartuvátʹ, vartuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | варту́ймо vartújmo |
| second-person | варту́й vartúj |
варту́йте vartújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
вартува́в vartuváv |
вартува́ли vartuvály |
| feminine я / ти / вона |
вартува́ла vartuvála | |
| neuter воно |
вартува́ло vartuválo | |