From верте́ть (vertétʹ).
ве́ртел • (vértel) m inan (genitive ве́ртела, nominative plural вертела́, genitive plural вертело́в)
верте́л • (vertél)
From вертіти (vertity)
ве́ртел • (vértel) m inan (genitive ве́ртела, nominative plural ве́ртели, genitive plural ве́ртелів)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | ве́ртел vértel |
ве́ртели vértely |
genitive | ве́ртела vértela |
ве́ртелів vérteliv |
dative | ве́ртелові, ве́ртелу vértelovi, vértelu |
ве́ртелам vértelam |
accusative | ве́ртел vértel |
ве́ртели vértely |
instrumental | ве́ртелом vértelom |
ве́ртелами vértelamy |
locative | ве́ртелі vérteli |
ве́ртелах vértelax |
vocative | ве́ртеле vértele |
ве́ртели vértely |