From ви́- (vý-) + чистити (čystyty).
ви́чистити • (výčystyty) pf (imperfective вичища́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ви́чистити, ви́чистить výčystyty, výčystytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | ви́чищений výčyščenyj impersonal: ви́чищено výčyščeno |
| adverbial | — | ви́чистивши výčystyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | ви́чищу výčyšču |
| 2nd singular ти |
— | ви́чистиш výčystyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | ви́чистить výčystytʹ |
| 1st plural ми |
— | ви́чистим, ви́чистимо výčystym, výčystymo |
| 2nd plural ви |
— | ви́чистите výčystyte |
| 3rd plural вони |
— | ви́чистять výčystjatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ви́чистім, ви́чистімо výčystim, výčystimo |
| second-person | ви́чисти výčysty |
ви́чистіть výčystitʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ви́чистив výčystyv |
ви́чистили výčystyly |
| feminine я / ти / вона |
ви́чистила výčystyla | |
| neuter воно |
ви́чистило výčystylo | |