From відклад- (vidklad-) + -а́ти (-áty). Compare Russian откла́дывать (otkládyvatʹ), Polish odkładać.
відклада́ти • (vidkladáty) impf (perfective відкла́сти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | відклада́ти, відклада́ть vidkladáty, vidkladátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | відклада́ючи vidkladájučy |
відклада́вши vidkladávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
відклада́ю vidkladáju |
бу́ду відклада́ти, бу́ду відклада́ть, відклада́тиму búdu vidkladáty, búdu vidkladátʹ, vidkladátymu |
| 2nd singular ти |
відклада́єш vidkladáješ |
бу́деш відклада́ти, бу́деш відклада́ть, відклада́тимеш búdeš vidkladáty, búdeš vidkladátʹ, vidkladátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
відклада́є vidkladáje |
бу́де відклада́ти, бу́де відклада́ть, відклада́тиме búde vidkladáty, búde vidkladátʹ, vidkladátyme |
| 1st plural ми |
відклада́єм, відклада́ємо vidkladájem, vidkladájemo |
бу́демо відклада́ти, бу́демо відклада́ть, відклада́тимемо, відклада́тимем búdemo vidkladáty, búdemo vidkladátʹ, vidkladátymemo, vidkladátymem |
| 2nd plural ви |
відклада́єте vidkladájete |
бу́дете відклада́ти, бу́дете відклада́ть, відклада́тимете búdete vidkladáty, búdete vidkladátʹ, vidkladátymete |
| 3rd plural вони |
відклада́ють vidkladájutʹ |
бу́дуть відклада́ти, бу́дуть відклада́ть, відклада́тимуть búdutʹ vidkladáty, búdutʹ vidkladátʹ, vidkladátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | відклада́ймо vidkladájmo |
| second-person | відклада́й vidkladáj |
відклада́йте vidkladájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
відклада́в vidkladáv |
відклада́ли vidkladály |
| feminine я / ти / вона |
відклада́ла vidkladála | |
| neuter воно |
відклада́ло vidkladálo | |