From ві́ра (víra) + -ити (-yty). Cognates include Russian ве́рить (véritʹ), Belarusian ве́рыць (vjérycʹ), Polish wierzyć.
ві́рити • (víryty) impf (perfective пові́рити)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ві́рити, ві́рить víryty, vírytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | ві́рячи vírjačy |
ві́ривши víryvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
ві́рю vírju |
бу́ду ві́рити, бу́ду ві́рить, ві́ритиму búdu víryty, búdu vírytʹ, vírytymu |
| 2nd singular ти |
ві́риш víryš |
бу́деш ві́рити, бу́деш ві́рить, ві́ритимеш búdeš víryty, búdeš vírytʹ, vírytymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
ві́рить vírytʹ |
бу́де ві́рити, бу́де ві́рить, ві́ритиме búde víryty, búde vírytʹ, vírytyme |
| 1st plural ми |
ві́рим, ві́римо vírym, vírymo |
бу́демо ві́рити, бу́демо ві́рить, ві́ритимемо, ві́ритимем búdemo víryty, búdemo vírytʹ, vírytymemo, vírytymem |
| 2nd plural ви |
ві́рите víryte |
бу́дете ві́рити, бу́дете ві́рить, ві́ритимете búdete víryty, búdete vírytʹ, vírytymete |
| 3rd plural вони |
ві́рять vírjatʹ |
бу́дуть ві́рити, бу́дуть ві́рить, ві́ритимуть búdutʹ víryty, búdutʹ vírytʹ, vírytymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ві́рмо vírmo |
| second-person | вір vir |
ві́рте vírte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ві́рив víryv |
ві́рили víryly |
| feminine я / ти / вона |
ві́рила víryla | |
| neuter воно |
ві́рило vírylo | |