добувач

From добува́ти (dobuváty) +‎ -а́ч (-áč).

• IPA^(key):

добува́ч • (dobuváč) m pers or m inan (genitive добувача́, nominative plural добувачі́, genitive plural добувачі́в, feminine добува́чка)

1. (personal or inanimate) extractor, producer (person, company or tool engaged in or used for the extraction of some resource)

   добува́ч на́фти ― dobuváč náfty ― oil producer

2. (personal) breadwinner, provider

   Synonym: годува́льник (hoduválʹnyk)

   • 2012 October 18, Лариса Попроцька, “Сардинське весілля оплачує мерія”, in Високий Замок‎:

     Чоловіки тут — класичні добувачі, забезпечення сім’ї — їхній найважливіший обов’язок.

     Čoloviky tut — klasyčni dobuvači, zabezpečennja simʺji — jixnij najvažlyvišyj obovʺjazok.

     The men here are classic breadwinners, the security of their families is their most important duty.

(personal):

(inanimate):

• Shyrokov, V. A., editor (2010–2025), “добувач”, in Словник української мови: у 20 т. (in Ukrainian), volumes 1–15 (а – п'ять), Kyiv: Naukova Dumka; Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• “добувач”, in Горох – Словозміна (in Ukrainian)