From діагно́стика (diahnóstyka, “diagnostics”) + -и́чний (-ýčnyj, adjective-forming suffix). Compare Russian диагности́ческий (diagnostíčeskij), Belarusian дыягнасты́чны (dyjahnastýčny), Polish diagnostyczny.
діагности́чний • (diahnostýčnyj) (adverb діагности́чно)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | діагности́чний diahnostýčnyj |
діагности́чне diahnostýčne |
діагности́чна diahnostýčna |
діагности́чні diahnostýčni | |
| genitive | діагности́чного diahnostýčnoho |
діагности́чної diahnostýčnoji |
діагности́чних diahnostýčnyx | ||
| dative | діагности́чному diahnostýčnomu |
діагности́чній diahnostýčnij |
діагности́чним diahnostýčnym | ||
| accusative | animate | діагности́чного diahnostýčnoho |
діагности́чне diahnostýčne |
діагности́чну diahnostýčnu |
діагности́чних diahnostýčnyx |
| inanimate | діагности́чний diahnostýčnyj |
діагности́чні diahnostýčni | |||
| instrumental | діагности́чним diahnostýčnym |
діагности́чною diahnostýčnoju |
діагности́чними diahnostýčnymy | ||
| locative | діагности́чному, діагности́чнім diahnostýčnomu, diahnostýčnim |
діагности́чній diahnostýčnij |
діагности́чних diahnostýčnyx | ||