епіде́мія (epidémija) + -лог (-loh). Compare Russian эпидемио́лог (epidemiólog), Belarusian эпідэміёлаг (epidemijólah), Polish epidemiolog.
епідеміо́лог • (epidemióloh) m pers (genitive епідеміо́лога, nominative plural епідеміо́логи, genitive plural епідеміо́логів)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | епідеміо́лог epidemióloh |
епідеміо́логи epidemiólohy |
genitive | епідеміо́лога epidemióloha |
епідеміо́логів epidemiólohiv |
dative | епідеміо́логові, епідеміо́логу epidemiólohovi, epidemiólohu |
епідеміо́логам epidemióloham |
accusative | епідеміо́лога epidemióloha |
епідеміо́логів epidemiólohiv |
instrumental | епідеміо́логом epidemiólohom |
епідеміо́логами epidemiólohamy |
locative | епідеміо́логові, епідеміо́логу epidemiólohovi, epidemiólohu |
епідеміо́логах epidemiólohax |
vocative | епідеміо́логу epidemiólohu |
епідеміо́логи epidemiólohy |