з- (z-) + бага́тий (bahátyj, “rich”) + -ити (-yty)
збагати́ти • (zbahatýty) pf (imperfective збага́чувати)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | збагати́ти, збагати́ть zbahatýty, zbahatýtʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | збага́чений zbaháčenyj impersonal: збага́чено zbaháčeno |
adverbial | — | збагати́вши zbahatývšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | збагачу́ zbahačú |
2nd singular ти |
— | збага́тиш, збагати́ш zbahátyš, zbahatýš |
3rd singular він / вона / воно |
— | збага́тить, збагати́ть zbahátytʹ, zbahatýtʹ |
1st plural ми |
— | збага́тим, збага́тимо, збагати́м, збагатимо́ zbahátym, zbahátymo, zbahatým, zbahatymó |
2nd plural ви |
— | збага́тите, збагатите́ zbahátyte, zbahatyté |
3rd plural вони |
— | збага́тять, збагатя́ть zbahátjatʹ, zbahatjátʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | збагаті́м, збагаті́мо zbahatím, zbahatímo |
second-person | збагати́ zbahatý |
збагаті́ть zbahatítʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
збагати́в zbahatýv |
збагати́ли zbahatýly |
feminine я / ти / вона |
збагати́ла zbahatýla | |
neuter воно |
збагати́ло zbahatýlo |