From коро́ткий (korótkyj, “short”) + -о- (-o-) + час (čas, “time”) + -ний (-nyj, adjective-forming suffix).
короткоча́сний • (korotkočásnyj) (adverb короткоча́сно, abstract noun короткоча́сність)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | короткоча́сний korotkočásnyj |
короткоча́сне korotkočásne |
короткоча́сна korotkočásna |
короткоча́сні korotkočásni | |
| genitive | короткоча́сного korotkočásnoho |
короткоча́сної korotkočásnoji |
короткоча́сних korotkočásnyx | ||
| dative | короткоча́сному korotkočásnomu |
короткоча́сній korotkočásnij |
короткоча́сним korotkočásnym | ||
| accusative | animate | короткоча́сного korotkočásnoho |
короткоча́сне korotkočásne |
короткоча́сну korotkočásnu |
короткоча́сних korotkočásnyx |
| inanimate | короткоча́сний korotkočásnyj |
короткоча́сні korotkočásni | |||
| instrumental | короткоча́сним korotkočásnym |
короткоча́сною korotkočásnoju |
короткоча́сними korotkočásnymy | ||
| locative | короткоча́сному, короткоча́снім korotkočásnomu, korotkočásnim |
короткоча́сній korotkočásnij |
короткоча́сних korotkočásnyx | ||