корівник
Hello, you have come here looking for the meaning of the word корівник. In DICTIOUS you will not only get to know all the dictionary meanings for the word корівник, but we will also tell you about its etymology, its characteristics and you will know how to say корівник in singular and plural. Everything you need to know about the word корівник you have here. The definition of the word корівник will help you to be more precise and correct when speaking or writing your texts. Knowing the definition ofкорівник, as well as those of other words, enriches your vocabulary and provides you with more and better linguistic resources.
корівник (etymology 1)
Ukrainian
Etymology 1
From коро́ва (koróva) + -ник (-nyk). Compare Russian коро́вник (koróvnik), Belarusian каро́ўнік (karóŭnik).
Pronunciation
Noun
корі́вник • (korívnyk) m inan (genitive корі́вника, nominative plural корі́вники, genitive plural корі́вників)
- cowshed, byre, cowbarn, cowhouse
- Synonyms: корі́вня f (korívnja), корова́рня f (korovárnja)
- Hypernym: хлів m (xliv)
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | корі́вник korívnyk |
корі́вники korívnyky |
| genitive | корі́вника korívnyka |
корі́вників korívnykiv |
| dative | корі́вникові, корі́внику korívnykovi, korívnyku |
корі́вникам korívnykam |
| accusative | корі́вник korívnyk |
корі́вники korívnyky |
| instrumental | корі́вником korívnykom |
корі́вниками korívnykamy |
| locative | корі́внику korívnyku |
корі́вниках korívnykax |
| vocative | корі́внику korívnyku |
корі́вники korívnyky |
See also
- обо́ра f (obóra)
Etymology 2
From коро́ва (koróva) + -ни́к (-nýk).
Pronunciation
Noun
корівни́к • (korivnýk) m pers (genitive корівника́, nominative plural корівники́, genitive plural корівникі́в, feminine корівни́ця)
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | корівни́к korivnýk |
корівники́ korivnyký |
| genitive | корівника́ korivnyká |
корівникі́в korivnykív |
| dative | корівнико́ві, корівнику́ korivnykóvi, korivnykú |
корівника́м korivnykám |
| accusative | корівника́ korivnyká |
корівникі́в korivnykív |
| instrumental | корівнико́м korivnykóm |
корівника́ми korivnykámy |
| locative | корівнико́ві, корівнику́ korivnykóvi, korivnykú |
корівника́х korivnykáx |
| vocative | корівнику́ korivnykú |
корівники́ korivnyký |
References
- Shyrokov, V. A., editor (2016), “корівник”, in Словник української мови: у 20 т. (in Ukrainian), volumes 7 (кварта́л – кя́хтинський), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
- “корівник”, in Горох – Словозміна (in Ukrainian)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “корівник”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “корівник”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “корівник”, in English-Ukrainian Dictionaries
- “корівник”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “корівник”, in Словник.ua (in Ukrainian)