From French municipal + -льний (-lʹnyj), from Latin municipalis (“of or belonging to a citizen or a free town”). Compare Russian муниципа́льный (municipálʹnyj), Belarusian муніцыпа́льны (municypálʹny), Polish municypalny.
муніципа́льний • (municypálʹnyj)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | муніципа́льний municypálʹnyj |
муніципа́льне municypálʹne |
муніципа́льна municypálʹna |
муніципа́льні municypálʹni | |
| genitive | муніципа́льного municypálʹnoho |
муніципа́льної municypálʹnoji |
муніципа́льних municypálʹnyx | ||
| dative | муніципа́льному municypálʹnomu |
муніципа́льній municypálʹnij |
муніципа́льним municypálʹnym | ||
| accusative | animate | муніципа́льного municypálʹnoho |
муніципа́льне municypálʹne |
муніципа́льну municypálʹnu |
муніципа́льних municypálʹnyx |
| inanimate | муніципа́льний municypálʹnyj |
муніципа́льні municypálʹni | |||
| instrumental | муніципа́льним municypálʹnym |
муніципа́льною municypálʹnoju |
муніципа́льними municypálʹnymy | ||
| locative | муніципа́льному, муніципа́льнім municypálʹnomu, municypálʹnim |
муніципа́льній municypálʹnij |
муніципа́льних municypálʹnyx | ||
| vocative | муніципа́льний municypálʹnyj |
муніципа́льне municypálʹne |
муніципа́льна municypálʹna |
муніципа́льні municypálʹni | |