From норма́льний (normálʹnyj, “normal”, adjective) + -ість (-istʹ). Compare Russian норма́льность (normálʹnostʹ), Polish normalność.
норма́льність • (normálʹnistʹ) f inan (genitive норма́льності or норма́льности, uncountable)
singular | |
---|---|
nominative | норма́льність normálʹnistʹ |
genitive | норма́льності, норма́льности normálʹnosti, normálʹnosty |
dative | норма́льності normálʹnosti |
accusative | норма́льність normálʹnistʹ |
instrumental | норма́льністю normálʹnistju |
locative | норма́льності normálʹnosti |
vocative | норма́льносте normálʹnoste |