From обдиви́тися (obdyvýtysja) + -я́ти (-játy).
обдивля́тися • (obdyvljátysja) impf (perfective обдиви́тися)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | обдивля́тися, обдивля́тись, обдивля́ться obdyvljátysja, obdyvljátysʹ, obdyvljátʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | обдивля́ючись obdyvljájučysʹ |
обдивля́вшись obdyvljávšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
обдивля́юся, обдивля́юсь obdyvljájusja, obdyvljájusʹ |
бу́ду обдивля́тися, бу́ду обдивля́тись, бу́ду обдивля́ться, обдивля́тимусь, обдивля́тимуся búdu obdyvljátysja, búdu obdyvljátysʹ, búdu obdyvljátʹsja, obdyvljátymusʹ, obdyvljátymusja |
| 2nd singular ти |
обдивля́єшся obdyvljáješsja |
бу́деш обдивля́тися, бу́деш обдивля́тись, бу́деш обдивля́ться, обдивля́тимешся búdeš obdyvljátysja, búdeš obdyvljátysʹ, búdeš obdyvljátʹsja, obdyvljátymešsja |
| 3rd singular він / вона / воно |
обдивля́ється obdyvljájetʹsja |
бу́де обдивля́тися, бу́де обдивля́тись, бу́де обдивля́ться, обдивля́тиметься búde obdyvljátysja, búde obdyvljátysʹ, búde obdyvljátʹsja, obdyvljátymetʹsja |
| 1st plural ми |
обдивля́ємся, обдивля́ємося, обдивля́ємось obdyvljájemsja, obdyvljájemosja, obdyvljájemosʹ |
бу́демо обдивля́тися, бу́демо обдивля́тись, бу́демо обдивля́ться, обдивля́тимемось, обдивля́тимемося, обдивля́тимемся búdemo obdyvljátysja, búdemo obdyvljátysʹ, búdemo obdyvljátʹsja, obdyvljátymemosʹ, obdyvljátymemosja, obdyvljátymemsja |
| 2nd plural ви |
обдивля́єтеся, обдивля́єтесь obdyvljájetesja, obdyvljájetesʹ |
бу́дете обдивля́тися, бу́дете обдивля́тись, бу́дете обдивля́ться, обдивля́тиметесь, обдивля́тиметеся búdete obdyvljátysja, búdete obdyvljátysʹ, búdete obdyvljátʹsja, obdyvljátymetesʹ, obdyvljátymetesja |
| 3rd plural вони |
обдивля́ються obdyvljájutʹsja |
бу́дуть обдивля́тися, бу́дуть обдивля́тись, бу́дуть обдивля́ться, обдивля́тимуться búdutʹ obdyvljátysja, búdutʹ obdyvljátysʹ, búdutʹ obdyvljátʹsja, obdyvljátymutʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | обдивля́ймося, обдивля́ймось obdyvljájmosja, obdyvljájmosʹ |
| second-person | обдивля́йся, обдивля́йсь obdyvljájsja, obdyvljájsʹ |
обдивля́йтеся, обдивля́йтесь obdyvljájtesja, obdyvljájtesʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
обдивля́вся, обдивля́всь obdyvljávsja, obdyvljávsʹ |
обдивля́лися, обдивля́лись obdyvljálysja, obdyvljálysʹ |
| feminine я / ти / вона |
обдивля́лася, обдивля́лась obdyvljálasja, obdyvljálasʹ | |
| neuter воно |
обдивля́лося, обдивля́лось obdyvljálosja, obdyvljálosʹ | |