From озву́чити (ozvúčyty) + -увати (-uvaty). Compare Russian озву́чивать (ozvúčivatʹ).
озву́чувати • (ozvúčuvaty) impf (perfective озву́чити) (transitive)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | озву́чувати, озву́чувать ozvúčuvaty, ozvúčuvatʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | озву́чуючи ozvúčujučy |
озву́чувавши ozvúčuvavšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
озву́чую ozvúčuju |
бу́ду озву́чувати, бу́ду озву́чувать, озву́чуватиму búdu ozvúčuvaty, búdu ozvúčuvatʹ, ozvúčuvatymu |
2nd singular ти |
озву́чуєш ozvúčuješ |
бу́деш озву́чувати, бу́деш озву́чувать, озву́чуватимеш búdeš ozvúčuvaty, búdeš ozvúčuvatʹ, ozvúčuvatymeš |
3rd singular він / вона / воно |
озву́чує ozvúčuje |
бу́де озву́чувати, бу́де озву́чувать, озву́чуватиме búde ozvúčuvaty, búde ozvúčuvatʹ, ozvúčuvatyme |
1st plural ми |
озву́чуєм, озву́чуємо ozvúčujem, ozvúčujemo |
бу́демо озву́чувати, бу́демо озву́чувать, озву́чуватимемо, озву́чуватимем búdemo ozvúčuvaty, búdemo ozvúčuvatʹ, ozvúčuvatymemo, ozvúčuvatymem |
2nd plural ви |
озву́чуєте ozvúčujete |
бу́дете озву́чувати, бу́дете озву́чувать, озву́чуватимете búdete ozvúčuvaty, búdete ozvúčuvatʹ, ozvúčuvatymete |
3rd plural вони |
озву́чують ozvúčujutʹ |
бу́дуть озву́чувати, бу́дуть озву́чувать, озву́чуватимуть búdutʹ ozvúčuvaty, búdutʹ ozvúčuvatʹ, ozvúčuvatymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | озву́чуймо ozvúčujmo |
second-person | озву́чуй ozvúčuj |
озву́чуйте ozvúčujte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
озву́чував ozvúčuvav |
озву́чували ozvúčuvaly |
feminine я / ти / вона |
озву́чувала ozvúčuvala | |
neuter воно |
озву́чувало ozvúčuvalo |