Borrowed from Polish przekonać.
перекона́ти • (perekonáty) pf (imperfective переко́нувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | перекона́ти, перекона́ть perekonáty, perekonátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | переко́наний perekónanyj impersonal: переко́нано perekónano |
| adverbial | — | перекона́вши perekonávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | перекона́ю perekonáju |
| 2nd singular ти |
— | перекона́єш perekonáješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | перекона́є perekonáje |
| 1st plural ми |
— | перекона́єм, перекона́ємо perekonájem, perekonájemo |
| 2nd plural ви |
— | перекона́єте perekonájete |
| 3rd plural вони |
— | перекона́ють perekonájutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | перекона́ймо perekonájmo |
| second-person | перекона́й perekonáj |
перекона́йте perekonájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
перекона́в perekonáv |
перекона́ли perekonály |
| feminine я / ти / вона |
перекона́ла perekonála | |
| neuter воно |
перекона́ло perekonálo | |